Україна і червоний жах: погроми в Україні

Переклад з французької Олени Леонтович та Марії Мулової-Войтовецької за виданням: Alexandre Choulgume «L'Ukraine et le Cauchemar Rouge». — Paris, 1927. / Під редакцією доктора Наталії Пазуняк. — К.: Вид. О. Теліги, 2001. — 104 с.Цікаве і цінне джерело, втім, зазначимо, що в оцінці Шульгиним постатей Української революції присутня певна ідеалізація організаторських здібностей Головного Отамана військ УНР Симона Петлюри і водночас свідоме применшення ролі гетьмана Павла Скоропадського.
Врахуймо, що «О.Шульгин був поміркованим і обережним, прихильником федералізму, тому радив іти до автономії, а згодом до самостійности легальними шляхами», пише автор передмови.
Додамо: «шляхами», які призвели до втрати часу у захисті України військовими засобами.
Історична провина за це лежить на Центральній Раді.
«З історичної точки зору лихо, яке називають «погромами євреїв», є тільки окремим випадком нещастя ще більшого, жертвою якого стала вся країна, вся Україна» (О. Шульгін)Зміст:
Аркадій Жуковський. Вступ.
Таємний злочин.
Погроми та великі події в Україні (1917—1920).
Анархія в Україні та загальне руйнування країни.
Хвиля погромів.
Причини погромів.
Труднощі Українського Уряду та Головного Отамана Симона Петлюри у подоланні погромів.
Заходи, прийняті Українським Урядом та Симоном Петлюрою проти погромів.
Документи.